Ще півстоліття до весни.
Півоберту і рух очима.
Не знайдена ще влучна рима,
і сніг втрамбований лежить,
і холод лізе попід шкіру,
і сірий колір навкруги
із тріщинами боротьби
де зіштовхнулось чорне з білим.
І все ж вона надходить. Йде
не так стрімливо, як хотілось.
Затрималась десь, забарилась.
Сварити будемо її?
Чи дорікати?
Чи тужити?
Чи будемо сміливо жити
якщо зима, то у зимі?
Весна настане. У свій час.
І буде синь. І будуть квіти.
І буде вся земля тремтіти
у сонця лагідних лучах.
А поки очі вдалечінь
вдивляються й готове тіло
півоберту зробити вміло,
угледивши ворожу тінь.
1.03.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2025
автор: Ольга Олеандра