Відлуння зими

Білі  сніжинки  на  сукні  весни,
Ніби  відлуння  самої  зими,
Не  дописала  панянка  ще  звіт,
Що  закружляв  у  мелодії  світ.

Дивна  картина  де  низка  тепла,
Знову  зимова  краса  ожила,
Що  за  манери  та  де  ж  їх  взяла?
Мов  гобеленом  покрита  земля.

Біло-сріблястий  малюнок  на  нім  
Не  додала  мабуть  настрою  всім,
Щось  не  розділять  красуні  права,
Чом  повернулася  знову  зима?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик