ПОСІЮ ЗЕРНО У ПОЛІ
Посію яре зерно у полі
А поміж них маків цвіт у житах.
Полечу пташкою до тополі
Оспіваю божу красу у піснях.
Оживе зелен гай , ліс, діброва,
Зарясніє пролісок на долині.
Розіллється спів пташечки мова
А весна одягне фату калині.
Зустріну я сонечко ласкаве
За гаєм у пишних травах у росі.
Розправлю крилонька наче пава
Зацвіту незабудкою у красі.
Намалюю тобі диво - казку
Пречисті небеса наче синій льон.
А у благодаті - божу ласку:
Яблуневий садочок - біля вікон.
Зацвітуть у барвах квіти весни
Лілії , ліловий бузок ,і мята.
Затріпочуть листячком ясени
Розвесніє в саду - Отча хата.
Прилетять до гніздечка лелеки,
І принесуть до села тепло літа.
Наберу водицю з джерел з глека,
Полию дощиком ніжні квіти.
Сяду на віття яблуневий цвіт
Буду щебетати зранку до ночі.
Босоніж піду у дитинство світ
Сплету віночок на коси дівочі.
Вийду зорею на берег Дністра
Усміхнусь ясним сонечком із небес.
Обійму до серденька, як сестра
Насію тобі зір тисячу чудес.
Сонечко розпустить цвіт пелюстки
Зацілує стиглі жита у полі.
Осяє вздовж села яблуні, грушки
Подарує мить щастя твоїй долі.
М.Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2025
автор: Чайківчанка