Ледве прокидаються гаї

Ледве  прокидаються  гаї,
Вітерець  шумить  у  верховітті.
Ще  не  прилетіли  солов'ї,  
І  нові  гніздечка  ще  не  звиті.

Сонце  шле  проміння  золоте,
І  блакиті  небо  набирає.
На  осонні  пролісок  цвіте,
Він  весну  найперший  зустрічає.

А  синичка  дзвоником  дзвенить,
Щире  -  дзінь!  немов  кришталь  озветься.
Настає  ота  прекрасна  мить,
Як  душа  весняно  посміхнеться!

Березневі  струни  вже  бринять,
Їх  весна  так  лагідно  торкає.
Серце  знову  вірить  в  благодать,
І  радіє,  що  життя  триває!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2025
автор: majra