Якщо ти можеш знати,
Як тебе насправді звати.
Коли ворог тебе зганьбив,
А ще вчора він тебе хвалив.
Скільки в тебе є ще сили,
Щоб не впасти у могилу?
Скільки в чоловіка ще снаги,
Коли рвуть тебе всі на шматки?
Коли втілиш добрий задум,
Простити зможеш зраду.
Коли пригорнеш ти окрасу,
Полюбивши ніжність й ласку.
Коли твій ворог на тебе плюне,
Сказавши зло і гнівно грюкне.
А ти тихо витреш щоку,
Не зробивши злого кроку.
Коли твої м'язи, сили і судини,
Служать, лише на добро людині.
Ти стараєшся з всіх сил,
Підняти мертвих із могил.
Якщо ти зла таки не чиниш,
Дурну розмову ти припиниш.
Тоді не вб'є тебе пухлина,
Ти будеш жити, ти Людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2025
автор: Мудрий вітер