Чомусь багато років,
Вже давно,
В мені йде дощ. В мені йде дощ. Йде дощ.
Я звикла.
Майже вже не відчуваю
Той дощ. Йде дощ. В мені завжди йде дощ.
І лиш тоді, коли глухе піддашшя одзвінчує краплинами наш дім, -
Я плачу,
Бо завжди себе знаходжу
У нім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2025
автор: Тетяна Бонд