Два коти малі, пухнасті у гайку гуляли.
І про край свій, любий серцю, голосно співали.
Сіросмужко й Рудосмужко – звали так котяток,
Цвіт в траві знайти бажали чи пахучу м'яту.
І знайшли: дрібненькі білі квіточки суниці,
А на кущику – суцвіття – пишні, білолиці.
Що за кущик? Дуже гарний. Зветься він – калина.
Як цвіте, його вітає і гора, й долина.
Рудосмужко, Сіросмужко цвітові зраділи.
Як під ним в травиці сіли, то почули співи –
Соловей на гілку скочив, голосом тоненьким
Пісеньку завів миленько про куток рідненький.
Вух від звуків цих не сміли киці відірвати.
Як мотив зловили, пташці помогли співати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)