Я так тужила, лісе, за тобою.
І ось нарешті ти, неначе храм.
Замріяно стоїш понад рікою
І розливаєш ніжний фіміам.
Піду назустріч: - Здрастуйте, дерева!
Обступлять радо, наче я із них...
Мені для щастя небагато треба...
... обіймів лісу, тихих і святих..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2025
автор: Далека Зірка