***

На  груди  квітку  глоду
Хто  приколов,  забула  —
Непогамовний  голод
На  пристрасть,  смуток,  смерть.

Віолончеллю,  скрипом
Дверей  і  передзвоном
Чарок  і  шпор,  і  криком
Вечірніх  поїздів,

І  пострілом  на  ловах
І  бубонцями  трійок  —
Гукаєте,  гукаєте,
Нелюблені  мої!

Та  ще  є  насолода:
Чекаю  на  того  я,
Хто  натяк  зрозуміє  
І  вистрілить  у  глід.

2о24

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2025
автор: Под Сукно