А я жінка , є просто жінка
Буваю сильна , іноді слабка.
Є дні , що цвіту наче квітка
А є дні ,що як без дощу ріка.
Я не Ангел,і не монашка
Буває , яка погода в душі.
Працюю , як маленька пташка
І під настрій - світу пишу вірші.
А я жінка ,є просто жінка
З цвіту калини, яблуні ,вишні.
У піднебессі я лебідка
Зліпив з глини мій образ Всевишній.
А я жінка, є просто жінка
І недругів викреслюю з життя..
Солодка , як мід , то перчинка...
А друзям відкриваю почуття.
А я жінка, є просто жінка
Осіння квітка, у душі - весна.
Запалена свіча - іскринка,
Чиста водиця з джерела Дністра.
А я жінка,є просто жінка
Є вечірня зірка поміж зірок.
Сяю, як сонце ,то хмаринка
Музика моря - повітря ковток.
А я жінка, є просто жінка
І несу свій хрест на своїх плечах.
В мене голос наче сопілка
Моє ім'я оспівують в піснях.
А я жінка ,є просто жінка
А у вічності , я лиш мить життя.
Я дерево,яке родить плід - гілка
Відчуваю біль матінки землі я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2025
автор: Чайківчанка