Тарас, мов вогонь, що не згасає,
Він взяв у руки душу народу,
Та світло відкрив, яке палає
За незалежність та за свободу.
Шевченка слова – воля і сила,
Що в серці горять та дають крила.
Вони як мечи, що нищать ярмо,
Якщо вони є, ми всі живемо.
Поет, що серце країні віддав,
Ті думи його – це світ голосів,
Його Заповіт давно воскресив
Все те, що Кобзар нам заповідав.
З Тарасом ми всі до волі йдемо,
Всі вірші його – це наше кермо.
Кобзар – це голос, велич та сила,
Що не зламала навіть могила.
Спадок його живе за свободу,
Народна пісня словом палає.
Вірші поета – голос народу
Який ніколи не замовкає.
Мирослав Манюк
09.03.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2025
автор: Мирослав Манюк