Мої думки, немов, написані листи,
Кому?У безвість...Наче,крик німого:
вони як плин води, щоб з часом спір вести,
з реальністю посперечатись змога.
у багатьох з них тішить серце лесть,
душі потреба є себе хвалити,
буває, що скрипить по нервах жерсть,
коли думки приходять щоб винити.
у цих не писаних моїх чудних листах,
крім спаму, є багато ще печалі,
але коли усмішка сяє на вустах-
це радості приховані деталі.
Любов і не любов...У цих листах -роман.
Сюжет, в бутті докупи днями зшитий,
в якому я- це ,мов, безкрайній океан,
в реальності краплинкою прожитий ...
Людські думки у Всесвіті надіслані листи,
зупинити їх не маємо ми змоги,
допоки нам своє життя у нім нести ,
у пошуці щасливої дороги.
Та вірити так хочеться завжди мені,
що кожен з нас, людей, -окремий лист до Бога,
прочитаний в далекій дивній вишині,
усередині серця, безмежного, людського...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2025
автор: Межа реальності