Вдається босоніж по битому склу,
Збирати весну із клаптиків.
Почати з нуля, там де по нулю –
Теорія вбила практику.
ЇЇ б повернуть і взять в майбуття,
В яку зазирнуть Галактику?
Життя без життя – нема вороття,
Костюмна панує тактика.
Та все ж я збираю свою весну,
Із тиші хвилин сонцеклаптиків.
Блакиті із неба надію верну,
А віру й любов у практику.
Я знаю настане така весна,
я вірю, я впевнена твердо!
Як пісня Держави кругом залуна –
Весна Українська вперта!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2025
автор: fialka@