Ти - поверни у моє життя радість,
Щоб відчула твоє тепло у старість.
Не лишай моє літо на самоті
Згорати, як лист тополі у сльоті.
А ти - пішов з мого життя, так рано
І наді мною стеляться тумани.
Плаче літній дощ - захмарене небо
Я думаю, лиш про тебе, про тебе...
О, не залишай під грозами , дощем!...
У жорстокім світі жити з тягарем.
Вітри розпинають, як вербу в полі
Втомилась жити, як птах у неволі.
Без тебе ночі довгі - довгі ,як рік
Ти - моє сонечко, мій душевний лік.
Розбите серце на друзки, як бокал
Ти є океан любові - мій причал.
В моє життя прийшов нежданно лютий
Серце у холодну кригу окуте.
Цвіте літечко ,а у душі зима...
Бо поруч мій коханий, - тебе нема.
Хочу твої ніжні слова почути
І про ураганні грози забути.
Щоб зустрічав ,як колись біля воріт
І для нас розквітав на землі ,цей світ.
Шукаю твої сліди я повсюди,-
А невимовний біль стискає груди.
З моїх очей ллються рікою сльози
В'яну наче квіточка у морози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2025
автор: Чайківчанка