МИТЬ
А мить була́… а може… і без миті…
Я прожила́ і мрії не розбиті.
Я прожила́, все в пам’яті гортала,
Що буде далі… далі я не знала.
А мить була́ і швидко так минула,
І що було́ – я навіть не збагнула,
Та в пам’яті її зафіксувала
І спогадами в неї поринала.
А мить була́… і слід свій залиши́ла,
Невидимо торкнула, зачепила,
Короткою була́ і геть майнула…
Я добре на собі́ її відчула.
А мить була́… та довго не тривала,
В моє́ життя й вона чого́сь дода́ла,
Миттєво так думки заполонила,
Та я й її зустріла і прожи́ла.
А мить була́… коротка й особлива,
Вона ж бо – мить, а слід – неначе злива.
Пройшлася, зачепила, огорнула,
Взяла́ в обі́йми, а тоді – майнула.
А мить була́… Не перша й не єдина,
У ній – зерно, у ній – своя́ стежина.
Та жодна з них назад не повертає,
Торкає нас і тут же і минає.
15.01.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР