[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jWfh09My48g
[/youtube]
Встав Грицько не з той ноги,
Голова, як барабан.
Озирнувся навкруги.
- Де жона? Що знов обман?
На столі співає Півень,
Заклика Курей на стіл.
Тут Грицько кипить у гніві,
Нерви він тримань не вмів.
Кури кашу доїдали,
Перейшли тоді на борщ.
Часто свято їм буває,
Це - найкращий для них корм.
На весь двір кричить Свиня,
Дайте їсти, бо здихаю.
У Грицька - серцебиття,
Що робити, він не знає.
З-під стола підняв він пляшку,
Треба нерви заспокоїть.
Своїй жінці ставлю крапку!
Досить козні мені строїть.
Глядь у двір - бреде вже жінка,
Ледве ноги вже волочить.
Є для нього в неї фішка,
досить голову морочить!
-Де була ти, волоцюго,
Дома ти чому не спала ?
-Рятувала свого кума,
Там й заночувала.
-Захворів наш бідний кум,
Рятувала, щоб не вмер.
Огорнув мене там сум,
Все жалівся, що замерз.
Я його відігрівала.
Стало ніби йому краще.
Але я чомусь все чхала,
І живіт чомусь гарячий.
Може, ти перестаралась,
Коли кума лікувала?
І нащо за це ти бралась,
Коли мізків в тебе мало?
-Пожалій, болить ще й спинка,
Збігай пляшечку купи,
Полікуй, бо я загину.
Знов до кума треба йти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2025
автор: Н-А-Д-І-Я