Ти забув її обійняти
Вона не сказала тобі прощай
Вона не могла такого сказати
Її руку не відпускай …
Куди́сь поспіша́ємо ча́сто
І гу́бимо ча́сто слова́
То ж мо́жна у се́бе укра́сти
Вкраде́ш, і нічо́го нема́ …
Так, їй хоті́лось літа́ти.
Хоч де та́м вхопи́тись за щось.
Му́сить хтось по́руч ста́ти.
Пря́мо на хма́ру … не впади́ яко́сь …
Вже сто ро́ків мину́ло
З часу тих очи́ма обі́йм
Ні я, ні ти не забу́ли
Що нароби́ли мовча́нням свої́м …
Стоя́ти так ва́жко на хма́рі
Вона́ то мов ске́ля тверди́ть
Бува́є розм’я́кне в печа́лі
І вже ті́льки сни́ть, мерехти́ть …
Куди́сь поспіша́ємо ча́сто
І гу́бимо часто слова́
То ж мо́жна у се́бе укра́сти
Вкраде́ш, і нічо́го нема́ …
[i]Присутня допомога SUNO[/i]
[i]У пошуках нестандартного виконання
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2025
автор: Дружня рука