БЕЗ ДУБЛІВ
Нехай в душі панує свято
Й доко́ри душу не гризуть,
Щоб кожен кадр красиво зняти,
Людські чесноти хай живуть.
Життя у кожного єдине,
Воно один раз лиш дано,
Кудись летить, збігає, лине…
Воно – життєве кіно.
Кіно, але без сценариста,
Повторів майже в нім нема,
Щораз нова́ сторінка й чиста.
Воно дається недарма.
Щоб те кіно було́ в нас святом,
Мінявсь щоб кожен епізод,
Локацій різних в нім багато,
Й крутий буває поворот.
Аби душа із ним раділа,
Неначе квітка щоб цвіла,
Щоб птаха щастя в ньому сіла,
І віра в себе щоб жила́.
Кіно й життєві постулати,
І жоден кадр не повернуть,
Його не можна дублювати…
Життя прожити – в цьо́му суть.
17.12.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР