Я до тебе торкнуся душею,
Заквітчаю всю раидугу снів.
Я до серця стежину простелю,
Щоб твіи смуток медами розцвів.
Щоб душа з потаємних куточків,
Виривалась у простір весни.
І водою із чистих струмочків
Ми тривожні напоєм думки.
Розгуляємось з вітром по полю,
Позбираєм зернинки життя.
Колосками сплетемо ми долю.
Щоб раділа від щастя земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2025
автор: Надія Тополя