Світлі почуття


З  серця  випусти  свого
Темні  почуття,
Щоб  впродовж  життя  твого
Більш  без  співчуття

Не  чикрижили  весь  вік,
Наче  ніж.  Нехай
Врешті-решт  усім  навік  
Їм  настане  край.

А  натомість  упусти
Світлі  почуття
В  серце,  щоби  з  ними  ти
Жив  усе  життя

І  радів  йому  щомить,
І  добро  робив,
Щоб  на  світі  жодну  мить
Ти  більш  не  тужив.

Адже  нам  життя  дано,
Щоб  лиш  в  щасті  жить,
Хай  і  скінчиться  воно
В  нас  колись  умить.

Смерть  не  вдасться  обійти
Жодному  із  нас,
Як  насмілиться  прийти
У  нежданий  час.

Доти  ж  світлі  почуття,
А  також  –  думки
Протягом  всього  життя,
Начебто  квітки,

Хай  у  нас  усіх  цвітуть
Під  серцебиття.
В  них  же  вся  глибока  суть
Нашого  життя,

А  також,  щоб  в  світі  цім
Добрий  слід  лишить,
Щоб  нащадки  щасно  в  нім
Теж  жили  щомить.                                            



Євген  Ковальчук,  12.  04.  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2025
автор: Євген Ковальчук