годі голову бити об стіну
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане
розбивала б каміння гріха
наче той що спливаючи кров’ю
перед обраним вищим судом
для війни чи для інших спокою
позбавляв від духовних судом
всіх хто марно довбав каміння
як донині сучасний суд
не пробивши ж собою стіну
не пізнаєш що тіло тлін є
і куди оту тлінь несуть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: bloodredthorn