Знов воскресають спогадами ночі
І серце в грудях б'ється, наче, мліє,
На мене дивляться твої зелені очі
Душа лиш про кохання вічне мріє.
А літня ніч кінчається так скоро,
Лиш солов'їний спів її колише,
Гаптує в небі зоряні узори
І місяць прислухається до тиші.
А руки наші з'єднані в коханні
Уста також поєднані в єдине,
Це відчуття, що ніч, ніби остання,
Твої слова: "Моя, моя - єдина!"
Слова чи сон, чи то луна стихає...
Вже навіть кроків я твоїх не чую,
Так як тоді лиш соловей співає
Ці спогади тривожать, чи лікують...?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: синяк