Навіщо писати чорну книгу все життя, якщо веселощів повний гай.
Навіщо писати радості, якщо є смуток.
Там є відрада.
Ці всі стани добре, що вони є
Ми бачимо чорне і біле.
Ми чуємо.
Ми відчуваємо серцем.
Ми це все несем у життя.
І стає новий день.
Де можна все змінити.
Десь втратили давно себе.
Та ти себе віднайди - говорить голос із середини.
Кожному стане від цього добре.
Любов проб'є твої груди.
Кохання збереже.
Написано тобі 16.03.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2025
автор: Meridiana