Клітинка чорна, клітинка біла.
Життєві шахи... Доля хід зробила.
Я правила гри всі розумію,
та захищатися погано вмію...
В клітинці чорній моя тривога,
полонить душу аж до знемоги,
у білій клітці -душі Розрада,
потіха серцю, що волі раде...
Із кожним ходом я маю досвід,
смак безнадії,надії просвіт,
буває в шахах стається диво,
усміхнеться доля особливо...
Пішак пройдеться по життєвій дошці,
запише себе в переможці,
король зігнеться у поклоні,
і сяйво зблисне від корони...
Клітинка чорна, клітинка біла,
реальність наша незрозуміла:
всім перемогам- одна поразка,
ця партія, на жаль, не казка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2025
автор: Межа реальності