"Стояла я і слухала весну..."
Л.Українка
"Стояла я і слухала весну…"
Торкались мого серця її струни.
Вона вмивала ніжно борозну,
А з чорних смуг всміхались густо вруни.
Озвалась із дрімот сім'я лісна...
Прибралась гаптувать зелені крила.
У чарах сильна матінка - Весна,
Скрізь за собою поглядом манила.
Скресала крига… Бігли ручаї…
Гривастий вітер пісню вів тихіше...
Побіг гілки пробуджувать в гаї,
Під колискову весен їх колише...
Вже котики пухнасті після сну,
Розкудлили на прутиках ворсинки.
Щоб краще чути пісню весняну,
Зняли з голів свої тугі хустинки.
Стояла я, і слухала весну…
Той тихий гомін, щебет, шепіт, співи...
Про воскресіння пісню голосну
З прекрасних вуст чаклунки - діви.
15.03.2025
Л.Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2025
автор: Любов Таборовець