(від чоловіка)
День котився до обрію,
В сподіванні красу,
Донести, як мелодію,
Миті щастя, весну.
Не ховатись у холоді,
А в надії тепло,
Те, як згадка про молодість,
Де кохання – вино.
Із долонь випивав його,
Мов торкався душі,
Та зненацька п’яніли вдвох,
Вже читав, всі вірші.
Хоча б раз повернути все,
Ти зникала щораз,
Ніч зрадлива не принесе,
Той зірковий, наш час…
Бо ми в хмарах заплутані…
Не пробачимо зрад.
10.02.2025р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2025
автор: Ніна Незламна