СИЛА ВІДВАГИ



В  тіні  стояти  –  це  не  перевага,
Страх  зв'язує  руки,  та  сковує  крок.
Хутко  згасає  остання  відвага,
І  голос  слабкий  загубився,  замовк.

А  десь  там,  за  межами  власних  вагань,
Чекає  можливість  змінити  цю  грань.
Та  сумнів,  мов  привид,  міцно  тримає,
Тягне  назад,  а  вперед  не  пускає.

Як  довго  можна  боятись  падіння?
Як  довго  ховатись  у  клітці  з  тривог?
Не  дійдеш  до  мрії  ти  без  перемог,
Без  кроків  сміливих,  без  розуміння.

Думай,  на  що  тобі  сил  вистачає,
Щоби  відчути,  що  серце  палає.
Коли  ти  зростаєш  без  зайвих  питань,  
То  далі  в  житті  буде  менше  страждань.

Ти  чуєш,  за  спиною  сумнів  замовк?
Без  застереження,  тільки  відвага!  
Іди  уперед,  не  звертай  ні  на  крок,
Тільки  у  дії  твоя  перевага!

Мирослав  Манюк
18.03.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2025
автор: Мирослав Манюк