непорочний мотлох

Мармур  вже  хоче  прощатись.
Всі  подорожні  в  етері.
Несуть  непорочний  мотлох    -  
Фінала  не  буде.  Двері…
Двері  -  з  дикої  груші,
Мета  їх  мені  не  відома,
Хай  линуть  гудки  з  партеру  
Ходою  чорної  ружі!
Що  там  вже?  Знову  вітер?
Знову  духовні  судоми?
Світ  скоро  стане  тихішим  -
Далі  на  Схід  паліндроми.
Плечі  хрустять  надмірно,
Коні  вже  скачуть  квадратом,
Світло,  що  лине,  ймовірно
Знову  окреслює  фатум…


p/s
https://www.youtube.com/watch?v=lpw0iHLkqzQ&list=PLqYDAOzgPdvo10dJuUkfdUBOl-kbmmu9K&index=6

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2025
автор: bloodredthorn