Сьогодні слово, мов весна, розквітне,
У римах ніжних заспіває світ.
Із віршів вітер підніме розкритий
Листок натхнення в безкінечний зліт.
Горить рядок, мов іскра невгасима,
І струни серця в такт йому звучать.
Поезія — це правда неділима,
Що змушує сміятись, не мовчать.
Вона у пісні, в подиху веснянім,
У кожнім слові, сповненим тепла.
Вона, як промінь у світанку раннім,
Як щира правда, що завжди жива.
В ній шепіт душ — на мить вони воскресли.
В ній мрії, що торкаються висот.
Слова, повиті в світлім перевеслі,
Дарують нам величний злет думок.
Поети вічні – їх рядки безсмертні,
Вони, як зорі, сяють крізь віки.
І поки слово в світі буде жити,
Поезія не згасне на землі!
Тож хай сьогодні в кожному рядочку
Живе любов, що світло нам дає.
Бо поки вірш лунає між народу —
Душа людини вільною стає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2025
автор: Svetoviya