“Поету важко. Він шукає істин.
Ми — джини в закоркованих пляшках.”
Ліна КОСТЕНКО
Ми дайвери і трохи альпіністи
у божевіллі космосу і душ,
пірнаємо у непроглядну глуш,
у пошуках невідворотних істин.
Лягає слово над сердечні мури,
сповите у метафору і ритм,
тримаючи і стиль, і алгоритм —
і будить сонце в розсвіти похмурі.
А там — і ніжність, магія і диво,
і біль утрат, і переможний клич...
Бери це слово, як зерно і меч —
і розродися миром, божа ниво!
20.03.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2025
автор: Ірина Білінська