О преоманливе життя,
що обіцяло так багато!..
Що промайнуло без пуття –
не в нашому провулку свято…
Нетлінна мрія – де вона?
Лиш звички, клопоти, потреби.
Яка дурна, яка смішна
моя закоханість у тебе!
Та все ж чаруй мене повік:
то співом райським солов’їним,
то з-під утомлених повік
алмазним поглядом зміїним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2025
автор: Світлана Себастіані