Весняний день у душу заглядає
І неповторні малює картини.
Струмками береги він омиває,
Вкриває квітами гори й долини.
Деревам гарні коси заплітає,
Малює кущі й сірі верболози.
А день проснувся і уже світає,
Тягнуться до сонця жовті мімози.
Берези живильні соки віддають,
А дзеркальні води ховають мрії.
Величні дуби наш спокій бережуть,
Вітри чешуть вербами чорні вії.
Ясне сонце гойдається на хмарах,
Білі хмари по небу, кудись біжать.
Все багряніє, у квіткових чарах,
Гуси вивели у поле свою рать...
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2025
автор: Віктор Варварич