Прбач мені за той світанок,
Коли сказала я "люблю".
Пробач мені, бо я не знала
Як боляче тобі зроблю
Цим словом тихим. В піднебессі
Я розбудила давній біль.
Можливо, ти тепер воскреснеш,
Як і мене колись сцілив,
Мою душу дурну, розплутав
Страждань і болі всі клубки.
Тепер до тебе я прикута.
Тепер твоя я на віки!
Пече у грудях біль-паскуда.
У моїх грудях... На ножі
Я більше танцювать не буду.
Як мені жити, підкажи?
Моя фантазія будує
Нове кохання, новий світ.
Навіщо ти все це руйнуєш?
Я не люблю тебе? Не зміг
Ти полюбить мою натуру,
Ти полюбить моє ім'я
І мої очі... Я не буду
Тебе ненавидіть. І як
Мені тепер без тебе жити?
Хібащо марить світом, снить.
Уже не можу залишити
Думки про тебе. Пояснить
Цього й собі уже не в силі,
І навіть важко зрозуміть
Мені цього. На світі білім
Ніхто давно так не любив.
22 червня 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2025
автор: Maggie Bee