Прийшла я з доріг у храм святий,-
Щоб помолитись за рідних Богу.
Він бальзамовий лік в час важкий
У чаші віри - миро в дорогу.
О Царю Небесний - Отче мій!
Ти є пристань - єдина Надія.
В покорі стаю під образ твій
Шукаю розради в безнадії.
Цей світ такий злобний, жорстокий,
Від гріз може розбитись, як кришталь.
А життя , як море глибоке
На хвилях несе у душу печаль.
Горить свіча тане віск слізьми
У журбі сходить сонце над нами.
Перестаємо бути дітьми
Коли немає тата і мами.
Сирота у чорній хустині
Зима замела до хати сліди .
Метуть сніги в очі калині
Стоять у журбі вишневі сади.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2025
автор: Чайківчанка