Ви запитайте у солдата:
"Думки про що там на війні?"
Коли навкруг усе палає,
Коли й повітря у вогні.
Він там чекає просто тиші,
Щоб не ревло́ і не гуло́,
Щоб не шипіли в небі дрони
Й червоних "квітів" не було́.
Касетних, фосфорних, фугасних...
На чорнім фоні й голубім,
Де душу ріже рев худоби
У мертвих селах над тим всім.
Там і залізо душу має,
Свого солдата стереже,
Коли не треба, не поїде
Обом майбутнє вбереже.
Туди нелегко повертатись
(це зовсім непрості слова)
Та друзі там й в руках солдата
Ота гетьма́нська булава,
Що бореться на самім вістрі,
Вона воює, не блистить,
Жертовна місія солдата
Вкраїнську землю захистить.
І прийде ранок, прийде тиша,
Над житом небо голубе
І найрідніші в світі руки
Обні́муть, воїне, Тебе.
22.03.2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2025
автор: Олекса Терен