***
Феберже
Вже не блистять --
Крок на скок тягнеться
Боком,
Якщо
Сріблом волосся несе
Дум нездійсненість, що Роком
І.., тихенько -- без злагод,
Думки коси заплітають :
Мабуть, старості поріг --
Вони, вже, в собі -- чекають,..
А у вчора ще було
Моложаве тіло згадки,
Що сьогодні не змогло
Відгадать життя загадки,
Яку, якось, Сфінкс подав,
Про повторення -- у собі :
Зранку два..,
В обід -- на трьох..,
А увечері, вже -- в гробі...
____________________________
23.03.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Сфінкс (др.-грец. Σφίγξ, Σφιγγγός, сфінга, власн. "душителька" -- переосмислення давньоєгипетської назви сфінкса "шепсес анх" -- "живий образ") -- зооморфна міфічна істота, яка задавала дуже хитрі загадки, щоби вмертвити кожного, але Эдіп зумів відгадати :::
Загадка про ноги звучить так :
"Хто вранці ходить на чотирьох, вдень на двох, а ввечері на трьох?".
Едіп відгадав, що це -- людина...
----------------------
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2025
автор: MAX-SABAREN