Щось там шепо́че мій друзя́ка дощ,
Придба́в за бе́зцінь скри́пку ві́тер,
Само́тніх спорожні́лих площ
Симфо́ніям надхо́дить час зраді́ти …
Коли́ вже кіломе́три б’ють на спо́лох
Закри́ю очі, йду до те́бе навпросте́ць
Чуже́ усе, ти пропаде́ш мов мо́рок
Так ви́рішив душі́ і снів мите́ць
Дале́ко десь забу́ли про любо́в,
Дале́ко десь від зрад схили́лись пле́чі,
Як ухили́тись від таки́х оков,
Поба́чити прості́ нетлі́нні ре́чі
Війна прихо́дить в ко́жен до́тик твій
У ко́жен по́гляд, у струни́ тремті́ння
У світ ввірва́вся глу́му буреві́й
Як обійня́ти десь знайти́ умі́ння …
Промі́ння захова́лося між хмар
На ву́лицях зато́ри рвуть неспо́кій
Мені не ста́чить вже байду́жих чар
Лама́ю сті́ни удава́нь жорсто́ких
Коли́ вже кіломе́три б’ють на спо́лох
Закри́ю очі, йду до те́бе навпросте́ць
Ти пропаде́ш чуже́ усе мов мо́рок
Так ви́рішив душі́ і снів мите́ць
[i]Присутня допомога SUNO[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2025
автор: Дружня рука