Коли комусь конче кортить у казку – Київ кличе, кваптеся! Краще – у квітні.
Київ красивий кожним куточком, кожною кручею, кожним кварталом. Квітують кремезні красені каштани; кремовими кетягами кивають келихам квітів кущі калини; крихітні конвалії кланяються кожній кришталевій краплині.
Квітнуть клумби біля кінотеатрів і консерваторій, костелів і капличок, книгарень і крамниць.
Кав’ярні з керамічними кавниками, карафами, канделябрами, картинами так і кличуть: «Кава з кардамоном! Куштуйте каву з кардамоном! До кави – кренделики, кав’яр.» На кожному кроці - кафе з креативною кухнею, кулінарією, котлетами по-київськи, карасями.
Київ – княжа колиска. Тож кожна киянка – красуня і князівна. Кароокі кралі в крислатих капелюшках красуються в кольє із коштовним камінням, котрі - у крафтових костюмах з карміновими коралами. Крокують кварталами хай не князі в кармазинових корзно чи камзолах, та козаки хоч у кофтинах, хоч у костюмах з краватками, а то й у камуфляжних кітелях.
Комусь – катання на каруселях чи на конях, комусь - карколомні кульбіти канатоходьців, комусь - книги, картини, квіти у крамницях. Когось кличуть кабінети, когось – казарми, когось - клуби, кінотеатри з культовими кінозірками та комедіями, концерти «Київської камерати», консерваторії з камерними композиціями, кантабіле кращих композиторів класиків.
Київ киянам киває квітами, кияни квіти кидають Києву: ковалі - ковані в кузнях, кінозірки – у кінострічках, композитори – у кантатах.
Куточками казки кликали київські кручі і Кобзаря. І не кам’яницями з колонами, картушем, крилатими купідонами. Кликав коханий Київ казковими краєвидами з київських круч, козацькими корогвами, краплинами кріпацької крові на канчуках і кінчиках клинків.
Клечає квітень Кирило-Міфодіївську і Канівську, Калинову і Костельну, Кобзарську і Кожум’яцьку, Куренівську і Козацьку, Каштанову і Колоскову. А ще – куточки Києва на Квітки-Основ’яненка і Кобилянської, Котляревського і Коцюбинського, Кошиця і Кочерги.
І під кінець – кусочок київських колоритів.
На краю Китаївської на кутку під крислатим кленом серед козенят і курей кукурікає когут. Коситься на каченят крук кружляючи над комином. Коло криниці краєм карнизу крадеться до кватирки за кільцем ковбаси кмітливе кошеня. Криється у комишах куниця.
Київ - красень, кумедний і креативний, квітучий і казковий, космічний і колисковий, княжий і козацький.
Кохаймо Київ з книгарнями і крамницями, костелами і консерваторіями, клубами і кав’ярнями, з каштанами і камеліями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2025
автор: Luka