Десь у полі при долині
Обіймалась верба з кленом
Добре на душі у мене
Вся родина тут є нині
Дружніх поглядів тепло
Так мені цих душу гріє
І про завтра ми помрієм
Ще й згадаєм що було
-
Бо для кожної людини
Головне її родина
Душу гріє з середини
Якщо рідних обійняти
Одне правило просте
Що родина - то святе
Пам'ятаємо про те
І у будні і у свято
-
Десь у вир летять лелеки
Так і ми розбіглись світом
Але кожен з нас є свідок
Що і зблизька, і здалека
Коли є хороший привід
То забувши всі образи
Знову ми зберемось разом
Коли разом - ми щасливі
-
Бо для кожної людини
Головне її родина
Душу гріє з середини
Якщо рідних обійняти
Одне правило просте
Що родина - то святе
Пам'ятаємо про те
І у будні і у свято
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2025
автор: MC_Yorick