Оригінал:
THE LOVER DESPAIRING TO ATTAIN UNTO
HIS LADY’S GRACE RELINQUISHETH THE PURSUIT.
WHOSO list to hunt ? I know where is an
hind !
But as for me, alas ! I may no more,
The vain travail hath wearied me so sore ;
I am of them that furthest come behind.
Yet may I by no means my wearied mind
Draw from the deer ; but as she fleeth afore
Fainting I follow ; I leave off therefore,
Since in a net I seek to hold the wind.
Who list her hunt, I put him out of doubt
As well as I, may spend his time in vain !
And graven with diamonds in letters plain,
There is written her fair neck round about ;
‘ Noli me tangere ; for Cæsar’s I am,
And wild for to hold, though I seem tame.’
Переклад:
Закоханий у відчаї відмовляється добиватись коханої
Гей, хто на лови? Оленицю знаю.
Було, хотів її я домогтись…
Дарма! І мрії навіть мав зректись:
Вперед мисливих почет пропускаю.
Хоч не далася, міцно все ж тримає:
Куди летить, туди й мені тягтись,
Я ледь при тямі…Годі, відступивсь:
Облишу, сіть-бо вітру не спиняє.
Хто ще женеться — відчай жде і їх.
На шийці в олениці гра намисто,
Там напис з діамантів променистих,
Щоб всяк дізнатись про загрозу міг:
«Мене не руш! Лиш Цісарева буду.
Хоч ніжна я, та муки вам здобуду.»
Переклад 06.11.2015
Найвідоміший сонет Ваєтта, який обіграє образ сонета 190 Франческо Петрарки. У сонеті Петрарки з’являється біла лань (una candida cerva, в українському перекладі А. Перепаді «Пречиста лань на травах лугових На сході сонця весняної днини»); лань має також золоті роги, які мають нагадувати коси Лаури. Навколо шиї лані у Петрарки – напис діамантами й топазами «Nessun mi tocchi (…)libera farmi al mio Cesare parve» (у перекладі А. Перепаді «Не руш мене! (…) Сам Кесар дарував мені свободу»). У сонеті Петрарки переслідувач лані один; у Ваєтта їх, видимо, декілька, і характер переслідуваної олениці з очевидністю інший, ніж у джерелі.
Поширений, хоча не єдиний, погляд, що сонет Ваєтта натхненний його коханням до Анни Болейн, яка належить Генріхові VIII. Висловлювався також погляд що під Цісарем, якому належить олениця, може матися на увазі імператор Карл V (адже Ваєтт був послом в Іспанії), і тоді йдеться про іншу жінку.
«Мене не руш!» В оригіналі латиною: «Noli me tangere». Це слова Христа до Марії Магдалини після Воскресіння: «Не торкайся до Мене» (переклад І. Огієнка). Петрарка використав легенду, за якою через триста років по смерті Цезаря спіймали оленя з діамантовим написом на шиї «Не торкайся до мене, я належу Цезарю» . Латинський девіз «Noli me tangere quia Caesaris sum» («Не торкайся до мене, я належу Цезарю»), був, як вважають, написаний на ошийниках олениць Цезаря (імператора).
Недоліком перекладу можна вважати слова «Лиш Цісарева буду», адже оленицю вже відзначено як належну Цісареві. Однак це можна тлумачити і в тому сенсі, що Цісар – той, кому здасться олениця як своєму панові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2025
автор: Валентина Ржевская