На вітрі льон тріпочеться,
Стеблинкою лоскочеться,
В степу його світанки голубі.
І як же мені хочеться,
Тривожиться, колотиться,
Гукнути вслід журу свою тобі…
І мріється, і бачиться,
Як мовлене пробачиться.
Розвіється, забудеться,
Все, що було - не збудеться.
Промовчу хай собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2025
автор: fialka@