[youtube]https://youtu.be/DtVmRvNqgO8[/youtube]
Здає він карти, ніби медитує,
Й не знають ті, хто поруч є,
Його наразі виграш не хвилює,
Не тішить его він своє.
Він грає в карти, щоб пізнати,
Сакральний алгоритм зірок,
Щоб результат передбачати,
Та карти знов ідуть в танок.
Я знаю що піки – це мечі солдата,
Я знаю що трефи – це зброя в війні,
Я знаю що бубни – військові витрати,
Та це не до серця мені.
Валетом бубни він зіграє,
А може раптом – даму пік,
Чи короля в руці сховає,
Коли той з поля зору зник.
Я знаю що піки – це мечі солдата,
Я знаю що трефи – це зброя в війні,
Я знаю що бубни – військові витрати,
Та це не до серця мені.
Це не до серця, не до серця мені.
Якщо скажу тобі : « Кохаю»,
Не знаєш ти - чи правда це.
Але повір – я маски не міняю,
У мене лиш одне лице.
Хто в балачках – ніщо не знає,
Лиш має досвід на синцях,
Він свою вдачу часто проклинає,
Його з’їдає власний страх.
Я знаю що піки – це мечі солдата,
Я знаю що трефи – це зброя в війні,
Я знаю що бубни – військові витрати,
Та це не до серця мені.
Це не до серця мені.
Це не до серця, не до серця мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2025
автор: Олександр Касьяненко