Десь заспіває соловей квітневий,
свою кохану піснею позве,
і розіллється солодко-вишневе:
"Тьох-тьох!","Віть-віть!"Любов ,одвік,живе!
Кохання є! Воно завжди є справжнє,
бо як несправжнє, це вже не любов...
Співали солов'ї в минуле давнє,
щоб милі розпізнали їхній зов.
"Віть-віть!"Тьох-тьох!" Моя прекрасна ладо,
мене знайди!Я в світі цім один...
Мій спів для тебе, зваблива принада,
Коли зоря- цариця вранішніх годин.
Як сонечко на сході воскресає,
змагаються в любовній грі птахи..
Весна іде. Життя перемагає!
У щебеті купаються верхи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2025
автор: Межа реальності