Нема стовпів, залишилось болото,
Десь там стоять ще рятівні човни,
Шоковані не раз стрімким польотом,
Два джерела новітньої чуми …
Расизм, фашизм мов виповзли зі сховку
Рашизм став третім на чуми розлив,
Вже не жартують про дрібну відмовку,
Як кожен изм якогось іншого хвалив …
І де тепер розвинутість хвалена
Де ті, кому служіння, честь – закон,
Чому у українця знайшлись крила,
А в них готовність тільки на поклон …
Ну що, Європо, чи ти справді юна,
Струнка, красива, в гордості жива,
Чи ти стара, крива, безумна,
Неначе в осені суха похилена трава …
Купка пройдисвітів краде чужі кордони,
Хтось по традиції вже молиться на них,
Уже написано нові з таких ікони,
Хіба такого ми чекали від весни …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2025
автор: Дружня рука