Мені остогидло.
Себе зненавидів.
Навколо всі бидло.
Нема чистих видів.
Хочу все справити.
Тяжко змиритись.
Як душу вспокоїти?
Може напитись?
Це не вспокоїть.
Життя пролітає.
Сонце не сходить.
Ніч процвітає.
В силі працюючи -
Руки стираються.
В розумі гинучи -
Пера ламаються.
Кров закипає.
Очі в сльозах.
Серце конає.
Віра в віках.
Але я прорвусь.
Всі тут заткнуться.
Першим назвусь.
Хай з горя сміються.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2025
автор: П’еро