***
І от настає момент,
Коли за цим всім,
Що існує довкола,
Я починаю втрачати себе
І мені стає сумно,
Бо я, ніби -- загубив свою
Тінь,
В якій я жив так довго,
Як в тюрмі
І..,
Яка, ніби, вокзал
Проводжає смертників
В останній шлях --
Без мети,
Де куля летить чітко в ціль
Без оскарження вироку --
Залишаючи, лише, слід
Пустоти --
Вже, в неживому...
____________________________
25.03.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
"Завжди пам'ятайте, що ви -- приборкувач, а не заклинач змій".
-------------------
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2025
автор: MAX-SABAREN