Присвячення брату Ярославу від сестри Олі
Мій братику рідний, моє левенятко!
Ти досі для мене за маму і татка.
Зостались у світі одні ми з тобою:
Ти – братом найкращим, тобі я – сестрою.
Залишила рано нас наша матуся,
За нею щодня я сумую й журюся.
Хотілось б хоч слово від неї почути,
Та з неба нікого назад не вернути.
Живу сиротою неначе билина.
Для мене ти, братику, в світі єдиний,
Для мене підтримка моя і опора.
Я знаю: для мене звернеш ти всі гори.
Я дякую, брате, що завжди зі мною.
Себе відчувала в безпеці з тобою,
Як поряд ти був, я немов за стіною…
Та тільки розлучені зараз війною.
Тепер ти на сході мене захищаєш,
Я ж молюся Богу і слізно благаю:
Щоб з неба Господь зміг тебе вберігати,
Завжди захищає хай Божая Мати,
Хай Ангел-Хранитель тримає за руку,
Аби не зазнав ти ні болю, ні муки.
Хай Янголом буде ще й наша матуся,
Аби лиш живим ти додому вернувся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2025
автор: Ольга Калина