Басня про вовка й лиса.

"Красень"  лис
прийшов  до  вовка
та  й  каже:
-Вовчику-братику,
давай  у  війну  пограємо  з  тобою.
-  А  ти  гарантуєш  мені  в  ній  перемогу?
відповів  йому  вовк.
-  На  рахунок  перемоги  не  скажу,
але  бариш  ми  поділимо  то  точно.

От  вони  обнялись,  лапи  пожали,
й  напав  вовк  на  курятник.
Лис  до  курей:
-  Любі  мої,  півники,
я  вас  не  залишу,
ви  дайте  бій  негіднику,
а  я  поладнаю  потім  вашу  кришу.

Кришував  лис,  кришував,
от  вовк  надовго  в  курятнику  й  застряв.
Півник  вовка  бив,  бив  і  не  розбив,
курятник  горів  та  горів.
Залишився  туман  і  дим.
Так    на  попелищі
Й  помітив  світ  весь  цей  обман.

Замітають  лиси  сліди  ховстами
Та  розплата  ж  -  не  за  горами.



*  А  байка  про  те,  хто  війну  почав,  він  же  й  програв,
а  курей  й  курника  певно  вже  й  нема.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2025
автор: oreol