Він веде

Він  веде

         Він  веде  аж  до  такого  життя,  що  стаєш  бачити.  
Це  –  до  якого  життя  веде  там  і  тут  –  
Він  знає.  Кожного  своїм…  
Будьте  поетами  –  поети  бачать  у  плані  поезії,  
в  промені  світла  поезії:  
в  щонайвищій  дії-події  (зустрічі  з  Ним).

         Поетами  –  народжуються.  Вкладено,  Божими.

         Вона,  Мати  Сина  Божого,  –  
найперший  поет:  скільки  Вона  вистраждала!!
         Скільки  Її  люблять  серцями,  тому!!  
Колись  то  і  я  вважав  Її  просто  жінкою,  
святою,  але  –  думав  так  –  що  з  жінки  взяти…  
Бачите  ви  моє,  тоді,  падіння??

         Оживіть  і  закричіть!  Вона    ж  любить  
закінченого,  
можна  так  мовить,  грубіяна  і  зазнайку,–  
милуючи  неприкаяного  з  пір  деяких.

         І  до  речі,  Христос  двічі  мені  натякав,  
що  «перець»  мій  –  як  би  професійна  
недуга…  
на  кшталт  солікозу  в  шахтарів…

     Вона  ж  –  весь  час  усміхалась,  не  вважала  
за  необхідне  в  чомусь  спішити.  
Святий  незрівнянний  весна-аристократ  
Пантелеймон!  Він  пороблення  мені  
на  хворобу  і  смерть  (останнє)  познімав  не  зразу,  
лише  –  коли  я  вже  вираховував  «в  Бога  це  я  перець  
ого  який  значний  в  …гармонійності»…

         Ясно  з  цього:  шлях  далекий  намітився…  
Потрібно  завести  аналізи  на  вміст  поезії:  
відсоток  поезії  в  усякій  життєтворчості!  

Народ  любить  витривалих,  і  тривало-щасливих  –  
хто  страждатиме  за  Христа  і,  
значить,  за  народ,  
а  що  ж;  інакше  –  гурток    міщан.

         Хіба  вам  легше  стане,  коли  хто  пояснить:  розум  людський  –    печаль  збільшує,  нудьгу-безвихідь?  

Піст  Богородиці  –  в  безсмертя  початок  й  хід;  
не  лишати  душевно-поранених!  
І  –  крапка.

14.08.2010,  початок  Успінського  посту.
(  копія  з  сайту  мого;  
заблокували  три  моїх  сайти...)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович