погода видалась хмаряною
доповідаю
зникли два світнакові кораблі
доповідаю
природа у стані посмертного голоду
за пригодою у шлунку змія
доповідаю
автівки з'їжджають із магістралей
а стовпи передач вкрилися зеленню
доповідаю
я три дні ворожив на солоних бобах
викидав шкарлупи в вікно
я вийшов на вулицю і усе обернулось навиворіт
доповідаю
я йду виворотом дня
під ногами рипить земля
навколо ні душі і жодної сутності
холодно, ні присутності, ні відсутності
доповідаю
розквітли віконні рами
і ніби усе як ми планували
але щось йде не так
щось іде шкереберть
і от мої двері пробиває жердь
доповідаю
усе точно не так як було задумано
повітря димне й холодне
усюди тіні неясні
а ті що ясні - от їх я боюсь найбільше
не виходжу з дому без гвіздка з сокирою
не можу зрозуміти де припустили помилку
доповідаю
не зможу вийти знову на зв'язок
на головій моїй палаючий вінок
навколо - потоп
і поступь моя нечітка
можливо спори або мошкара
нічого не можу їсти окрім вина
і яблучних кісточок
ніщо не живить а тільки поїдає
не поясню але вони усюди
частинки бачу у кожному сні
ми не зможемо зрозуміти хто вони такі
доповідаю
можливо вони - це ми
забери мене будь-ласка звідси, забери
мовчу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2025
автор: Хімічна Химера